вівторок, 3 січня 2017 р.

Латеральне чи логічне у вас мислення? Її реакція геніальна!

Багато сотень років тому в невеликому італійському містечку, купець заборгував велику суму грошей лихварю. Лихвар, який був старий і потворний, побачивши, яка красива дочка купця, запропонував йому угоду. Він сказав, що відмовиться від боргу, якщо той дозволить йому одружитися з його дочкою. Купець і його дочка були в жаху від такої пропозиції.
Лихвар сказав їм, що він покладе чорну гальку і білий камінчик в порожній мішок. Потім дівчина вибере один з каменів із мішка. Якщо та витягне чорний камінчик, то стане дружиною лихваря і борг її батькові буде прощений. Якщо вона витягне білий камінчик, їй не треба буде вийти за нього заміж, але борг батька все одно будуть прощений. Але якщо вона відмовиться вибирати камінчик, її батько буде кинутий у в'язницю.
Вони стояли на посипаній галькою стежці в купецькому саду. Як вони і домовилися, лихвар нахилився, щоб підібрати два камінчика. Коли він їх підбирав, спостережлива дівчина помітила, що він підібрав два тільки чорних камінця і поклав їх до мішка. Потім попросив дівчину, витягнути один їх камінчиків.
Що б ви зробили, якби були на її місці? Що б  могли порадити їй? У ситуації є три можливих результату:
1. Дівчина повинна відмовитися від вибору камінчика.
2. Дівчина повинна сказати, що в мішку тільки чорні камінчики і викрити лихваря, як шулера.
3. Дівчина повинна вибрати чорний камінчик і пожертвувати собою, щоб врятувати свого батька від його боргу і укладення.
Дана історія використовується з метою, показати різницю між латеральним і логічним мисленням.
Дівчина засунула руку в мішечок і вийняла камінчик. Не дивлячись на нього, вона упустила його на засіяну дрібними камінчиками стежку, де він відразу загубився серед всіх інших каменів.
«Ой, яка я незграбна», - сказала вона. «Але нічого, якщо ми подивимося в мішок, то ми зрозуміємо, який камінчик я вибрала». Оскільки залишився камінчик чорний, мабуть, що вона вибрала білий. А так як лихвар не наважувався зізнатися у своїй нечесності, дівчина змінила, здавалося, безвихідну ситуацію, у вигідне для себе напрямок.
Мораль історії: навіть, найскладніші проблеми мають позитивний вихід, але іноді ми повинні подивитися на них інакше.

четвер, 15 грудня 2016 р.

Моє генеологічне дерево

 «Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе»  
Г. Сковорода
Кожна людина завжди з великою любов'ю згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Ту маленьку Батьківщину, де живуть її рідні люди. Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарують нам тепло та допомагають у складних ситуаціях.
Щоб була жива пам'ять про свій рід учні 7 класу працювали над проектом «Моє генеалогічне дерево».

Завдяки проектній діяльності діти краще знають історію своєї родини, її традиції та звичаї, добре уявляють, що таке рід, родовід, родина. Завдяки дослідницькій роботі в учнів формується розуміння родинної єдності, зацікавленість в минулому своєї родини, вони створюють Дерево роду. Розуміють, що сім’я посідає особливе місце в житті людини.
Чим міцніше зростає дерево – тим більшим є рід,  у кожної гілочки або кореня є своє «ім’я». Діти в своїх сім'ях полинули в сиву давнину, пройшли стежиною отчого краю, стежиною, яка починається від рідного дому, від рідних батьківських воріт, батьківського порогу. Кожен з учнів пишався своїм родоводом.

Сьогодні в нашій школі було проведено загальношкільне родинне свято, де семикласники представили свій проект.